Учені-економісти постконфліктної України в пошуку шляхів
до успішної Європи

(Адаптивно-трасформаційні проблеми)

28 серпня 2015 року на базі Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (ТНТУ) відбувся круглий стіл на тему «Методологія розробки постконфліктної багатовекторної моделі економіки України: стратегії і прогнози розвитку». Організаторами даного заходу були: Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Український інститут стратегій глобального розвитку і адаптації, Національна академія наук України (НАН України), Академія економічних наук України (АЕНУ), Академія соціального управління (АСУ) ін.

Відкрив засідання круглого столу представник Українського інституту стратегій глобального розвитку і адаптації, д.е.н., проф. Грозний Ігор Сергійович.

Від ТНТУ зі вступним словом виступив завідувач кафедри менеджменту інноваційної діяльності та підприємництва, заслужений діяч науки і техніки України д.е.н., проф. Андрушків Богдан Миколайович. В роботі круглого столу взяло участь чимало науковців Тернопільщини, серед яких д.т.н., доц. Стойко Ігор Іванович, д.т.н., доц. Вовк Юрій Ярославович, к.е.н., доц. Владимир Ольга Михайлівна, к.е.н. Мельник Лілія Миколаївна, к.е.н., докторант Шерстюк Роман Петрович, Садова Марія Євгенівна, а також представники ЗМІ, громадськості, політики.

У ході круглого столу було заслухано та обговорено доповідь на підняту проблематику, директора Українського інституту стратегій глобального розвитку і адаптації, д.е.н. Грозного Ігоря Сергійовича.

Необхідно відзначити, що економіка нашої держави переживає надзвичайно важкий період. Промисловість України не в повній мірі забезпечує виробництво конкурентоспроможної, відповідно Європейських вимог, продукції, робіт та послуг. Не завжди раціонально використовуються енергоресурси. Не досконалими є прогнози, плани та організаційно-економічні механізми реалізації практичних накреслень Уряду нашої держави.

Загалом метою даного круглого столу стало обговорення проблем та тенденцій в економіці України, спричинених воєнним російсько-українським конфліктом і визначення шляхів їх вирішення в економічній площині.

Попри критичні висловлювання, загалом учасниками круглого столу визначили, що для виходу з постконфліктного становища є реальні можливості, які полягають у ефективному використанні всіх видів ресурсів в т.ч. інтелектуального. Визначено пріоритети розвитку господарського комплексу у регіональному та галузевому планах.

Учасники круглого столу у палкій дискусії

Представники круглого столу серед основних проблем розвитку національної економіки виокремили:

  • низьку інвестиційну привабливість України. Внаслідок російсько-українського конфлікту обсяг інвестицій різко знизився практично з усіх країн. Основними інвесторами залишаються Кіпр та інші країни, відомі в Україні як зони ухилення від оподаткування;
  • зниження експорту з України товарів на 15% та послуг на 24%. Основною причиною цього послужила заборона на вивіз в РФ товарів воєнного призначення, а також зниження закупівель РФ через бойкот українських товарів. Обсяг експорт у інші країни практично не змінився;
  • сировинну направленість вітчизняного експорту у зовнішньоекономічних відносинах. Основними товарами, що експортується з України є чорні метали, зернові культури, руда, деревина та інші товари з низьким ступенем переробки;
  • зниження експорту товарів із високим ступенем переробки, зокрема продукції машинобудування. Наприклад, експорт засобів наземного транспорту, літальних апаратів та плавучих засобів у 2014 році знизився на 55% (1799,4 млн. дол.), а за перший квартал 2015 року — на 67,8% (287,5 млн. дол.) порівняно з відповідним періодом 2014 року;
  • промисловість як найбільш постраждалу галузь національної економіки від існуючого конфлікту. Внаслідок руйнації та неможливості функціонування ряду промислових підприємств, які знаходяться на окупованій території, розриву технологічного ланцюга з ними, зниження експорту, відбулося зниження індексу промислової продукції впродовж перших чотирьох місяців 2015 року на 21,5% порівняно із даним періодом 2014 року;
  • зниження виробництва машин та обладнання загального призначення на 35,7%, машин та обладнання для добувної промисловості й будівництва — на 40,9%, машин та обладнання для металургії — на 41,9%, електронної апаратури побутового призначення для прийняття, записування та відтворювання звуку і зображення — на 67,7%, залізничних локомотивів і рухомого складу — на 76,4%, медичних і стоматологічних інструментів та матеріалів — на 67,5%, автотранспортних засобів — на 85%; коксу — на 44,8%, видобутку кам’яного та бурого вугілля — на 57,9%.

Таким чином, визначено, що втрати промисловості України від російсько-українського воєнного конфлікту становлять приблизно 4 млрд. дол. експорту, десятки мільйонів гривень ВВП, декілька тисяч зруйнованих промислових підприємств. Постраждала соціальна інфраструктура

Також учасники круглого столу зазначили, що важливою складовою конфлікту є відсутність однозначних правил відносно економічних стосунків з окупованою територією. Відтак прогнози подальшого розвитку не лише промисловості, а й інших галузей національної економіки є, поки що, негативними.

Для вирішення окреслених проблем в процесі роботи круглого столу було запропоновано постконфліктну багатовекторну модель економічного розвитку, яка дозволить оцінити перспективність різних напрямів зовнішньоекономічних відносин і стратегічного партнерства України.

Для досягнення поставлених цілей необхідно:

  • провести аналіз зовнішнього економічного середовища з точки зору розвитку України;
  • провести аналіз внутрішнього економічного середовища з точки зору розвитку України;
  • визначити основні принципи формування постконфліктної багатовекторної моделі економічного розвитку.

В межах аналізу зовнішнього економічного середовища необхідно: проаналізувати економічні відносини України, обґрунтувати перспективи їх розвитку, спрогнозувати глобальні напрямки економічних відносин та їх локальні прояви, провести аналіз перспектив взаємовідносин України з різними глобальними партнерами, визначити нових глобальних економічних партнерів, сформувати перелік унікальних взаємовигідних можливостей для економіки України та нових стратегічних економічних партнерів.

В межах аналізу внутрішнього економічного середовища доцільно провести оцінку впливу російсько-українського конфлікту на промисловість України і на фінансово-економічну сферу загалом, а також визначити інституційні проблеми, що перешкоджають економічному розвитку України.

При визначенні основних принципів формування постконфліктної багатовекторної моделі економічного розвитку необхідно обґрунтувати методологію моделювання диверсифікації зовнішньоекономічних взаємовідносин України і розробити економіко-математичну модель диверсифікації зовнішньоекономічних взаємовідносин, що дозволить сформувати багатовекторну модель економічного розвитку України.

На завершення роботи круглого столу було прийнято рішення — результати подальших досліджень піднятої проблематики опублікувати у циклі монографій. Прийнято рекомендації, відповідно до яких перша монографія називатиметься «Перспективи зовнішньоекономічного розвитку України в аспекті російсько-українського конфлікту».

Зліва на право: Ігор Стойко, Ігор Грозний, Роман Прокопеннко, Богдан Андрушків, Юрій Вовк, Роман Шерстюк, Лілія Мельник.

Прикметно, що круглий стіл відбувся у день святкування 475-ліття міста Тернополя, відтак його учасники змогли відвідати чимало цікавих заходів, мистецьких імпрез та виставок.

Учасники круглого столу у парку ім. Т. Шевченка м. Тернопіль. Зліва на право: Богдан Андрушків, Ігор Стойко, Марія Садова, Ігор Грозний.

Завідувач кафедри менеджменту інноваційної діяльності та підприємництва ТНТУ, д.е.н., проф. Андрушків Богдан Миколайович

Доцент менеджменту інноваційної діяльності та підприємництва ТНТУ, к.е.н.
Владимир Ольга Михайлівна