7 листопада 2014 року студенти 1-го і 2-го курсів електромеханічного факультету з метою засвоєння теоретичних знань зі спеціальних дисциплін відвідали Бучацьку гідроелектростанцію.
Правда, перше знайомство розпочали із самого міста Бучача, яке пережило польську, австро-угорську та радянську влади, турецьке і татарське руйнування, пожежі і світові війни та залишилося містом-музеєм, сповненим таємниць.
Спочатку ми відвідали найдавнішу пам‘ятку Бучача — руїни замку 14 ст., спорудженого українськими феодалами Бучацькими. Звичайно, ми не могли оминути костел Успіння Матері Божої, який зберігає творіння геніального знаменитого скульптора Йогана Георга Пінзеля, зокрема його поліхромний вівтар, що гармонує з білими скульптурами святих автора, а також побачити копію скульптури Сікстинської Мадонни роботи Рафаеля Санті, оригінал якої зберігається у Дрездені. На жаль, історія не донесла нам ім’я архітектора храму. З приходом совітів храм зазнав наруги: були пошкоджені головний та бічні вівтарі, з нього зробили магазин-склад, а в крипті костелу розмістили котельню, познущавшись над рештками роду Потоцьких, меценатів цього храму. І тільки у 1991 році римо-католицькій громаді вдалося відновити інтер’єр пам’ятки.
Ще однією пам’яткою Бучача є старовинна ратуша авторства видатного архітектора Бернарда Меретина, прикрашена скульптурами Пінзеля — найголовніша атракція Бучача, без фото якої не обходиться жодне видання, присвячене українському барокко та архітектурі. Імені Пінзеля тут не збереглося, але вдячні містяни в цьому році поставили біля ратуші пам’ятник-подяку знаменитому скульптору, який прославив їхнє місто на скрижалях історії.
Варто відмітити, що ще одне враження на нас справила церква святих отців Василіян 18 століття з монастирем, яка двісті років була оплотом патріотизму. Зараз при церкві діє колегіум імені святого Йосафата, який і надалі продовжує свою виховну та патріотичну роботу як серед юного, так і старшого покоління українців. Крім того, в колегіумі завдяки ідеї і потузі о. Івана Майковича, колишнього настоятеля монастиря, та за фінансової підтримки добродійної організації німецьких католиків Реновабіс була відновлена гідроелектростанція на річці Стрипі.
На ГЕС на даний час є два генератори, які генерують енергію в електричну мережу, а при відсутності напруги мережі станція може працювати автономно для забезпечення безперебійного живлення монастиря, його інфраструктури та очисних споруд загальною потужністю 50 кВт. Гідроелектростанція має сучасне обладнання і автоматику, яка дозволяє контролювати роботу генераторів, відслідковувати параметри якості електроенергії, здійснювати обмін інформацією з районними електромережами.
Ми також зустрілись із майбутніми випускниками колегіуму, розповіли про наш університет, навчання, дозвілля та побут наших студентів і, звичайно, запросили на навчання в Альмаматер — Тернопільську політехніку.
Заступник декана з виховної роботи
Богдан Оробчук