ТНТУ : Новини : Мистецька імпреза до 202-ліття від дня народження Т.Г.Шевченка

Мистецька імпреза до 202-ліття від дня народження Т.Г.Шевченка

15 березня 2016 року у читальній залі науково-технічної бібліотеки університету відбулася літературно-мистецька програма «А все-таки її люблю, мою Україну широку...», приурочена 202-літтю від дня народження Т.Г.Шевченка.

Мистецька імпреза розпочалася із відеоряду роздумів актора Богдана Ступки про генія волі, духу і слова українського народу – Тараса Григоровича Шевченка. З екрану долунав голос незабутнього Богдана Сильвестровича: «Я думаю, Шевченко самий великий і найбільш великий, тому що він актуальний, розумієте? Він – в усі формації, він – в усі часи, для України він надзвичайно актуальний. Шевченко такий поет, до якого можна звертатися постійно».

Читанням та співом Шевченкових поезій під час дійства тернопільські політехніки ще раз засвідчили, що Шевченкове слово – геніальне і величне, полум’яне і пристрасне, ніжне і тремтливе.

У великій літературно-мистецькій композиції, режисером-постановником якої виступила начальник відділу у справах молоді та зв’язків з громадськістю Децик Оксана Ярославівна, а художнім керівником – Микола Кліщ, прозвучали як відомі музичні твори на слова Т.Г.Шевченка («По діброві вітер виє…» у виконанні Оксани Попадюк; «Думи, мої» у виконанні Назара Чорного; «Бандуристе, орле сизий» у виконанні Оксани Приведа та Богдана Борівця), так і пісні-присвяти сучасних авторів («Молитва» виконувала Соломія Матуняк; «Наша Україна» виконував Дмитро Павлюк; «Встань, пробудись, Україно» у виконанні Миколи Кліща та учасників студії сучасного танцю «StuDDance»).

Також у програмі були прочитані поезії студентами Іриною Кучірко «Над Дніпровою сагою…», Мар’яною Лучейко «Тече вода в синє море…», Зоряною Рекою «Чи ми ще зійдемося знову?», Михайлом Пастухом «Буває, іноді старий…», Михайлом Осадчуком «Радуйся, ниво неполитая!» та Тарасом Шевченком «Хіба самому написать…».

— Україна – це Шевченко. Шевченко – це Україна. Ось уже впродовж 200 років він супроводжує нас, він невіддільний від України і від українців. І поки є він, будемо і ми. В найскладніші, найтрагічніші періоди нашої історії він був поруч з нами у поезії, прозі, живописі. Пригадаймо, як на Майдані звучав його голос вустами Сергія Нігояна «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!». Як сьогодні його словами промовляє українська полонянка Надія Савченко «Караюсь, мучусь, але не каюсь». Його словами може говорити будь-хто із нас, — сказав у своїй промові начальник відділу сприяння працевлаштуванню та практичній підготовці студентів і випускників к.філол.н. Ігор Равлів.

— Пам’ятаймо Шевченкову весну як весну нації. Поет дав розіп’ясти себе за народ і Україну. Він карався, мучився, але не каявся, хоч знав, що може воскреснути хіба його дух. А воскреслий дух воскресить Україну, — переконливо зазначив завідувач кафедри технічної механіки сільськогосподарських машин і транспортних технологій д.т.н., професор Тимофій Рибак.

Про глибоку віру, сподівання і надії Шевченка говорив духовний капелан університету отець Ярослав Шевчук. Священик наголосив, що попри трагічні життєві етапи, котрі духовно відобразилися у драматичному перетині надії та розчарувань, великий Кобзар не втратив істинний дороговказ, а й залишив нам ті правдиві заповіді, якими має керуватись кожен християнин – любити Бога й Україну, і коли це усвідомлення буде у кожного з нас, ми будемо щасливі і «буде син, і буде мати, і будуть люде на землі».