Штрихи до портрета

У середині серпня свій 90-літній ювілей відзначав кандидат філософських наук, професор кафедри українознавства і філософії, почесний професор Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, заслужений працівник освіти України, ветеран війни, учасник бойових дій – Лобас Віктор Володимирович. В один день і навіть місяць усі поздоровлення із цієї нагоди вмістити неможливо. Для усієї академічної спільноти, то велике щастя навчатись у цієї шляхетної людини та бути її колегою. Його життя і діяльність – професійна й громадська – то взірець для однодумців і послідовників, то згусток енергії, самовіддачі, глибокого знання справи, небайдужості, честі.

Вчитель, учений-педагог, організатор, керівник і наставник. Понад п’ятдесят сім років свого життя віддав роботі у вищій школі. Один із засновників і організаторів кафедри українознавства і філософії, яку очолював впродовж 15 років. Ідеї, принципи і традиції, управлінський стиль, психологія спілкування та морально-психологічний клімат в колективі, закладені Лобасом В.В., продовжуються на кафедрі і нині.

Більш ніж двадцять років виконував обов’язки секретаря вченої ради університету. Пройшов сувору школу в роки Другої світової війни, безпосередній учасник бойових дій.

Свій багатий життєвий і педагогічний досвід, професійні звання філософа і психолога Віктор Володимирович передає молодим викладачам, аспірантам, магістрам. Професійний і науково-методичний рівень його лекцій і занять здобув високого визнання. Є автором значної кількості науково-методичних праць. Серед керівного складу університету переважна частина – вихованці професора Лобаса В.В.

За заслуги і успіхи у педагогічній діяльності Лобасу В.В. присвоєно Почесне звання «Заслужений працівник освіти України» (1997р.) та звання Почесного професора ТДТУ імені Івана Пулюя (2004р.). Нагороджений Відзнакою міського голови м. Тернополя.

З нагоди ювілею в урочистий день колеги по праці відвідали та привітали ювіляра із непересічною подією у його житті та вручили пам'ятну адресу.

Патріархові 90 років!

Учитель – це покликання й посада,
це людяності й творчості взірець.
Професоре, сьогодні вся громада
вітає з ювілеєм Вас.
Знавець душі людської та морських законів,
філосософ, гуманіст і щедродій –
Ви крізь війни пройшли вогонь антонів
і в шрамах серце сповнене надій.
На всіх шляхах, складних випробуваннях
імення ВІКТОР - вірний талісман.
Порада Ваша, наче зірка рання
вела усіх крізь марево оман
до світла правди.
Це не гра словами –
то істина і вдячні ми без мір,
що Бог дав щастя нам іти із Вами
у чесній праці злу наперекір.
За кожен день, за кожну справу й думку
подячність – наче моря глибина,
і відчуваєм – б’ється в серці лунко
бажання…пригубить за Вас вина
із чаші сонця в серпня піднебессі!
Поклін від кафедральної рідні
та «Многа Літ» у творчому процесі
ми шлемо Вам на добрі, світлі дні.
(Олег Герман)