З виступу ректора Німецької політехніки у Празі
професора Баха над могилою Івана Пулюя,
Прага, 5 лютого 1918р.
31 січня 2018 року академічна спільнота університету, представники обласної і міської влади, науковці, літератори та громадські діячі вшанували пам'ять всесвітньо знаного фізика та електротехніка, перекладача Біблії та Псалтиря, великого патріота і гуманіста, відомого громадсько-політичного і національно-культурного діяча Івана Пулюя. 100-річчя з дня смерті видатного вченого розпочалося з поминальної Божественної літургії в Архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці міста Тернополя та покладання квітів до меморіальної дошки членам Тернопільського таємного товариства «Громада», яке заснував Іван Пулюй.
Далі у фойє головного навчального корпусу, де розміщене погруддя Івана Пулюя, відбулися пам'ятні урочини за участю ректора університету професора Петра Яснія й колективу університету та почесних гостей. Віддати шану славетному земляку прийшли заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Юрій Юрик, заступник начальника управління освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації Ганна Зварич, заступник голови Тернопільської обласної ради Любомир Крупа, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Леонід Бицюра, провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України й Почесний доктор ТНТУ ім. І.Пулюя Василь Шендеровський, провідний науковий співробітник Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача та науковий секретар НТШ Роман Пляцко, член НТШ Ольга Збожна, проректор з наукової роботи Тернопільського національного економічного університету Зіновій Задорожний, директор Тернопільської Української гімназії ім. І.Франка Анатолій Крижанівський, духовний капелан університету та випускник Тернопільської Духовної семінарії й Папського Салезіанського університету у Римі отець Ярослав Шевчук, а також чимало інших тернополян та гостей міста.
Ректор Петро Ясній: "Науковий геній Івана Пулюя полягав у багатогранності його таланту та високому рівні досягнень у всіх сферах діяльності. Об'єктом його уваги були найважливіші проблеми тогочасної молекулярної фізики, теоретичної і прикладної електротехніки. Вчений стояв біля витоків одного з найвизначніших досягнень людства — відкриття «Х»-променів, дослідив їх природу та властивості, отримав перші високоякісні світлини з їх застосуванням. Окрім наукової діяльності, Іван Пулюй широко займався громадською роботою, укладав підручники для україномовних шкіл і гімназій, заснував молодіжний гурток для вивчення і популяризації української історії й літератури, організував у Відні культурно-пропагандистське товариство «Січ», студентське земляцтво «Українська громада». Живучи за кордоном, Пулюй разом з галичанами боровся за створення у Львові українського університету, а також відстоював права українців і з Наддніпрянщини. Він був великим політичним діячем і стратегом, про що свідчить написана ним праця «Україна та її міжнародне політичне значення». Наш земляк причетний до ще однієї, дуже важливої загальнонаціональної справи — до українського перекладу Біблії. І сьогодні наш університет з честю носить ім'я видатного українця. Іван Пулюй належить до когорти тих вчених світової слави, що формували світ двадцятого століття".
Цього ж дня в читальному залі науково-технічної бібліотеки університету відбулося розширене засідання вченої ради, де науковці підготували доповіді (В.А. Шедеровський "Син України, визнаний світом", Р.М. Пляцко "Феномен Івана Пулюя", О.М. Збожна "Іван Пулюй: "Лампаду одні другим передадуть") та переглянули фільм про Івана Пулюя.
В завершення пам'ятних заходів гості відвідали музей, що широко висвітлює життєвий і творчий доробок першого українського фізика зі світовим ім'ям.