Що ж таке посвята в студенти насправді? Дехто говорить, що це випробування, які роблять старші курси для перших, наче готують їх до подальшого життя в інституті, інші - що це церемонія, яка проводиться для того, щоб показати «хто в домі хазяїн», тобто в університеті старший. Так і ми, перші курси, йшли на посвяту, незнаючи до чого готуватись.

Ну от і настало 22 вересня. Погода хороша, але болото все-таки є. Настрій піднесений, хоча й насторожений. Ішли ми в ліс з різними думками, цікаво було, що буде, але те, що з нами там відбувалось, ми точно не очікували. Аж ніяк не сподіваючись, ми отримали безліч емоцій, багато радості, позитиву та щирого сміху.

Незважаючи на те, що нас розділили не по групах, а в перемішку. були 3 справжні та згуртовані команди. Коли ми бігали лісом і отримували підказки. вже було байдуже на болото під ногами. Виконуючи завдання, які вели команду до перемоги, ми не відчували конкуренції, адже в кожній протилежній команді були наші одногрупники, з якими вже стали друзями.

Під час посвяти ми співали гімн України, танцювали вальс, розповідали анекдоти, розгадували загадки, відповідали на питання, лазили по деревах, робили канати з одягу і ще багато іншого. Такого ентузіазму, з яким все відбувалось, ми самі від себе не очікували. Звичайно не обійшлось без використання власних знань, оскільки в одному з конкурсів прийшлося складати карту України з областей. Вдалося нам це чи ні, нехай залишиться таємницею.

На завершення хочеться сказати декілька слів про студентів, які робили нам посвяту.Виявляється це дуже приємні, добрі й веселі люди, до яких ми тепер обов'язково будемо звертатись за порадами.

Повертались додому всі трохи втомленими, але з незабутніми враженнями і чудовим настроєм. Нас, студентів 1 курсу, радо прийняли в сім'ю електромеханічного факультету. Вдячні за це всім старшим курсам, що були з нами на посвяті і за те, що звичний день зробили святом.

Студенти групи ЕМ - 11