Версія для друку

ІВАН ПУЛЮЙ — ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФІЗИК
ЗІ СВІТОВИМ ІМ’ЯМ

Серед визначних українських діячів кінця XІX — початку XX століття гідне місце займає всесвітньо знаний фізик, винахідник "X"-променів, експериментатор, перекладач Біблії та Псалтиря, великий патріот і гуманіст, відомий громадсько-політичний і національно-культурний діяч ІВАН ПУЛЮЙ.

Іван Пулюй (до 1881 р. Пульгуй) народився 2 лютого 1845 р. у містечку Гримайлові на Тернопільщині. Ще з дитинства проявляв виключні успіхи в навчанні. Закінчив Тернопільську гімназію (1865р.), теологічний і філософський факультети Віденського університету (відповідно в 1869 і 1872 роках), здобув науковий ступінь доктора наук з філософії у Страсбурзькому університеті (1876 р.). Але як дипломований теолог не пішов по шляху священника, він серйозно захопився фізикою. Це й визначило його життєвий шлях і творче кредо як ученого.

Іван Пулюй працював викладачем фізики престижної Військової академії мореплавства в Рієці (Хорватія), асистентом і доцентом екпериментальної фізики у Віденському університеті. Пізніше І.Пулюй понад тридцять років (1884-1916) працював професором Празького політехнічного інституту, де користувався великою пошаною колективу, впродовж 1888-1889 років займав виборну посаду ректора празької політехніки, з 1902 р. — декана фізичного факультету.

Відомо, що Іван Пулюй у 39-річному віці одружився з Катериною Стозітською (1863-1945) і був батьком п’ятнадцяти дітей.

Наукові інтереси І.Пулюя дуже різнобічні. Він ґрунтовно вивчав питання молекулярної фізики та електротехніки змінних струмів, особливу увагу приділяв дослідженню електричних розрядів у газах і одержав у цьому напрямку визначні результати.

Найбільшим науковим досягненням ученого було вивчення особливостей катодних променів ("х"- променів), які він відкрив за 13 років до Рентгена. У 1892 р. опублікував схему-опис трубки, що випромінює "х"-промені. Першим у світі зробив «рентгенівський» знімок скелета. У цьому відношенні світове значення досліджень Івана Пулюя є загальновизнаним (в літературі, як відомо, дискутується питання пріоритету німецького фізика Рентгена чи Пулюя щодо винаходу "х"- променів).

Важливим напрямом наукової та експериментальної діяльності І.Пулюя було те, що він розробив низку цінних і широко відомих фізичних та електротехнічних приладів, значна частина яких одержала патенти чи була нагороджена на міжнародних виставках. Серед них — точний прилад для визначення механічного еквіваленту тепла, що одержав нагороду на міжнародній виставці в Парижі (1878р.), попередниці рентгенівської фосфороресційної лампи (1882р.); ним було запатентовано спосіб карбонізування вуглецевих волокон до спеціальних електричних ламп, електричний телетермометр і запобіжники (1890р.) та інші винаходи.

Одним з улюблених занять І. Пулюя був переклад релігійних праць із стародавніх мов. І.Пулюй у творчій співпраці з відомим істориком, письменником, етнографом, перекладачем П.Кулішем і після смерті останнього — з широко знаним письменником І.Нечуєм-Левицьким переклали Псалтир і Євангеліє з давніх гебрейської та грецької мов. І.Пулюй першим надрукував українською мовою молитовник, що широко розійшовся по всій Україні.

Життя Івана Пулюя пройшло в основному за межами України, але помислами і добрими справами він залишився серед свого народу.

Помер Іван Пулюй 31 січня 1918 р. у Празі, де й похований.

Повернутись