Версія для друку

Від серця до серця. Місія добра

20 грудня 2013 року група студентів тернопільських вишів на чолі із завідувачем кафедри іноземних мов ТНТУ ім.І.Пулюя Кухарською Вікторією Богданівною побували у Новосільському дитячому будинку-інтернаті. Профком студентів-політехніків щиро дякує усім небайдужим, хто приєднався і поділився частинкою добра та душевного тепла з дітьми-сиротами та тим, хто допоміг зробити для діток справжнє передноворічне свято.

Відвідувати дитячий будинок у Новому селі студенти Тернопільського національного технічного університету ім.І.Пулюя розпочали уже давно, цьогоріч також запросили своїх друзів з медичного, педагогічного, економічного університетів міста.

Студенти та професорсько-викладацький склад активно долучилися до благодійної акції, зібравши речі, взуття, книги та матеріальні кошти, на які було закуплено іграшки, спортивний інвентар та солодкі подарунки для дітей. Кошти для закупівлі необхідних речей були зібрані завдяки благодійному аукціону зустрічей до Дня Святого Миколая та благодійного концерту «Подаруй дитині радість», а також пожертвам усіх небайдужих.

«Цінуй, те що маєш і дякуй Богові за тих і за те, що у тебе є — ось який висновок з цієї поїздки. Ми інколи зосереджуємося на елементарних проблемах, які для нас здаються величезними, а насправді наші проблеми мізерні в порівнянні з тими, які є в інших людей. Коли дитина тягнеться до тебе не за подарунком, не за солодощами, а за ласкою, за теплом, за речами які є далеко не матеріальними, бере тебе за руку, обіймає - тоді замислюєшся, що справді важливе. Не варто жалітись і нарікати на власне життя, потрібно брати приклад з цих сильних дітей. Любов, доброта, щирість — ось що потрібно виховувати в собі» — сказала учасниця поїздки Юля Зазуляк.

Як розповіла одна із організаторів поїздки Юля Чорна: «Побачене сьогодні вразило, після чого більше починаєш цінувати те, що маєш, одразу захотілось подзвонити рідним і близьким, сказати, як їх любиш. Усі дітки щирі, виховані, чекають не лише подарунків, а й тепла, турботи, любові. Не забувайте дарувати посмішки, радість та щирість таким діткам не лише у свята. Кожна дитина у свої 4-8-15 років має свою історію життя, як у ненайоптимістичнішому кіно і не як у казці. Це місце, де любов — безкоштовна, а обійми — щирі».

Зі слів учасника Олесандра Башти: «Це був важкий, але на мій погляд, продуктивний день. Що я зрозумів — цим дітям не потрібні твої гроші, якісь речі. Їм необхідна увага, тепло, ласка. Цим може поділитись будь хто з нас. Я щиро вдячний усім хто допоміг Миколаю додати радості і тепла дітям! Думаю, зараз адекватно оцінити побачене і відчуте неможливо, емоції не передати, це щось наймовірне. Не знаю, що більше хочеться сміятись чи плакати. Але я бачив посмішки та блиск в очах у діток, які позбавлені батьківської опіки, які мають різні фізичні та розумові вади. Що може бути прекраснішим!? Ми разом сміялись, вчились, розважались, співали, читали вірші і просто тримались за руки. Змінити світ можливо, але варто розпочати з самого себе. Робіть добро і даруйте радість та щастя іншим. І пам'ятайте те, що для Вас буденність для інших розкіш!»

Все починається з добра — з вміння радіти і співчувати, співпереживати, відгукуватися на почуття інших і тримати свою душу відкритою. Коли ми говоримо про людину «добрий», то маємо на увазі, що він готовий прийти на допомогу іншому, роблячи це не заради вигоди, не на показ, а безкорисливо, за велінням серця. Творіть добро і воно обов’язково вам повернеться! Не залишайся байдужим і використовуй всі можливості аби допомогти дітям, які обділені долею.

Повернутись