Версія для друку

Конференція Європейської асоціації університетів

Ректор нашого університету, професор Ясній П.В. взяв участь у конференції Європейської асоціації університетів.

Один з найстаріших навчальних закладів Європи — Віденський університет — гостинно приймав учасників конференції Європейської асоціації університетів, які обговорювали і аналізували основні підсумки Болонського процесу, започаткованого у 1999 році та стратегічні напрями руху у 2010 році.

Заснований Віденський університет 12 березня 1365 року герцогом Рудольфом IV та його братами. Назву Alma Mater Rudolphina університет отримав на честь свого основоположника. Головна будівля університету розміщена на вул. Рінгштрассе за проектом архітектора Ферстеля (1873 – 1883 рр.) в стилі італійського Ренесансу. Університет пишається своїми Нобелівськими лауреатами, які в різні часи творили науку в його стінах. У галузі фізики це — Ервін Шредінгер (1933), Віктор Франц Гесс (1936), хімії — Ганс Фішер (1930), медицини — Роберт Барані (1914), Юліуш Вагнер-Юрег (1927), Карл Ляндштейнер (1930), Отто Леві (1936), Конрад Лоренц (1973) та економіки — Фрідріх Август Хайк (1974).

У департаменті міжнародних відносин Віденського універститету.
Зліва - направо Петро Ясній, Петер Пулюй, Тетяна Антоловська та Томаш Майзель.

Українцям університет близький тим, що у ньому навчалися наші генії науки і літератури Іван Пулюй та Іван Франко. В архіві університету у справі, започаткованій 19 травня 1893 року за № 778 лежать оригінал заяви, написаної власноручно Іваном Франком на ім’я професора колегіуму філософського факультету і датованої 17 травня 1893 року, автобіографічні та наукові відомості Curriculum vitae на шести сторінках, яка починається «Я, Іван Франко, народився 27 серпня 1856 року в Нагуєвичах (край Дрогобич) Східна Галичина». Документи представлялися для навчання на докторських студіях на філософському факультеті. 1 липня 1893 року в Дзеркальному залі Віденського університету 36-річний Іван Франко отримав ступінь доктора філософії.

Іван Пулюй закінчив з відзнакою теологічний факультет (1869) і філософський факультети (1872) Віденського університету. З 1973 працював асистентом експериментальної фізики, а після захисту докторської дисертації у Страсбурзькому університеті з 1877 по 1884 рр. був приват-доцентом фізико-математичної кафедри Віденського університету і асистентом у лабораторії австрійського фізика Лянга.

До речі, величезна за нашими мірками споруда Архіву Віденського університету розміщена на вул. Поштовій, 6 навпроти української греко-католицької церкви, яка знаходиться за адресою вул. Поштова, 8. Церква збудована в 1652-1654 рр. Ренесансний фасад у нинішньому вигляді був споруджений у 1852 році. Справа від входу до церкви на мармуровому постаменті у формі колони бронзове погруддя молодого Івана Франка в часи докторських студій у Віденському університеті. Зліва — барельєф у бронзі українському композитору і диригенту хору Андрію Гнатишину, який працював при цій церкві з 1931 по 1995 рік.

Церемонія відкриття конференції відбулася 11 березня 2010 року у головному залі для церемоній Віденського університету. На засіданні головував екс-президент Європейської асоціації університетів (ЄАУ), ректор Віденського університету (Австрія) Георг Вінклер. Він виступив із доповіддю на тему: «Погляд на десять років Болонського процесу». Наступним із вітальним словом і коротким ознайомленням з аналізом основних напрямків виступив Радник із міжнародної співпраці ЄАУ, президент університету в Ліоні (Франція) і президент засновників ЄАУ Ерік Фромен. Відбулася також презентація основних розділів звіту про аналіз Болонського процесу з 1999 по 2009 рр. і перспективи на 2010 рр. З доповідями виступили Головні радники ЄАУ Андре Сурсок і Анна Шмідт. Учасники конференції були присутні на церемонії вручення президентом Австрії Гайнцем Фішером і ректором Георгом Вінклером докторських дипломів найкращим випускникам докторантури Віденського університету 2009 року. В університеті існує традиція, відповідно до якої щорічно обирають 6 кращих випускників докторських студій, котрі у попередньому році захистили докторські дисертації. Як правило, обирають по одному учаснику з кожного факультету.

Церемонію відкрив ректор університету. Спочатку виступили декани факультетів, з яких кожен представляв свого докторанта, потім по черзі надали слово нагороджуваним, які розповіли про свої наукові праці і проблеми, над вирішеннями яких вони працювали. Подякували колегам, батькам, науковим керівникам і університету за допомогу при виконанні досліджень. Надали слово науковим керівникам, котрі відзначили високі здібності, науковий рівень і важливість наукових проблем до вирішення яких приклалися дисертанти. Перед врученням нагород Президент привітав кращих з кращих докторантів з високою оцінкою їх роботи, поздоровив керівництво університету з добрим надбанням — новим докторами наук. Признався, що коли він закінчував цей університет, таких урочистостей не було, все було скромніше. Зробив наголос на необхідності більшого діалогу професорів і керівництва університету із студентами, роз’ясненням їм необхідності Болонського процесу. Важливо, щоби інформація про Болонський процес йшла не від сторонніх джерел, які часто її перекручують, а безпосередньо від тих, хто професійно на цьому розуміється. Треба зазначити, що під час конференції відбувалися студентські акції протесту проти Болонського процесу, а особливо проти введення плати за навчання. Знаменно, що навпроти університету стоїть пам’ятник бургомістру фон Лібенбергу, який очолював Віденське студентство у боротьбі проти турків у 1683 році. До цього часу Австрія залишається однією з небагатьох країн, де державою гарантується безоплатне навчання для громадян. Аналогічну угоду має Україна. Наші студенти, на відміну від російських, можуть безкоштовно навчатися в державних університетах Австрії.

Характерною є кар’єра молодого професора Віденського університету Маркуса Арндта (1965 р.н.). Бакалаврську програму з фізики він студіював у Боннському університеті, магістерський дипломний проект виконав у Мюнхенському університеті під керівництвом професора Х. Вальтера, докторську дисертацію робив під керівництвом професора Т.В. Ханка в Інституті квантової оптики імені Макса Планка. Після захисту стажування у вищій нормальній школі в Парижі та Університеті Інсбрука. Габілітаційну роботу виконав у 2002 році у Віденському університеті. З 2004 року звичайний професор, а з 2008 року займає посаду постійного професора з квантової нанооптики у Віденському університеті. Поряд із успіхами по створенню єдиного наукового і освітнього європейського простору, відмічалось певні проблеми, зокрема стосовно мобільності студентів, викладачів, науковців.

Якщо горизонтальна мобільність студентів (стажування певний термін за бакалаврськими програмами в інших університетах), яка підтримується програмою Еразмус, у країнах Євросоюзу досить висока (2млн. студентів скористалися цим починаючи з 1987 р.), то вертикальна мобільність, яка передбачає магістерські і докторантські студії в інших університетах, не має достатньої фінансової підтримки. Тому одним із напрямів розвитку єдиного науково-освітнього простору, як відмічалося у звіті комісії, присвяченому аналізу десятиліття Болонського процесу, є стимулювання вертикальної мобільності магістрів і докторантів. Це значно простіше, порівняно із мобільністю горизонтальною, оскільки різні бакалаврські навчальні програми у різних університетах, створюють певні проблеми при зарахуванні кредитів при поверненні в «батьківський» університет… Відмічається низька мобільність персоналу університетів через кордон, адже 97% працівників університетів ЄС ніколи не мали роботи за межами країни, де вони отримали докторську ступінь.

Є певні проблеми, які стосуються працевлаштування випускників університетів. Зокрема, до цього часу проблемними питанням залишається статус бакалавра на ринку праці. Тому рекомендовано запровадити професійну модель бакалавра в громадському секторі і обслуговуванні, щоби подати імпульс для ринку праці. Біля 45% університетів очікують, що їх бакалаври продовжать навчання за магістерськими програмами.

Тільки 3% університетів відповіли на запитання що вони відслідковують кар’єру своїх випускників.

У галереї Віденьського університету разом із внуком Івана Пулюя, Петером Пулюєм.

На зустрічі міністрів, що відповідають за вищу освіту у країнах-учасниках Болонського процесу, яка відбулася 11-12 березня 2010 року у Будапешті та Відні, прийнято Будапештсько-Віденську Декларацію та офіційно проголошено створення Європейського простору вищої освіти. До речі Республіка Казахстан стала 47 країною-учасником Болонського процесу.

Під час перебування у Празі ректор ТНТУ Петро Ясній зустрівся із внуком Івана Пулюя, Петером Пулюєм, якому передав запрошення на святкування 50-річчя Тернопільського національного технічного університету і 165-річчя з дня народження Івана Пулюя.

Керівники департаментів міжнародних відносин і наукового супроводу, доктор Т. Антоловська та керівник департаменту бібліотеки та архіву Віденського університету Т. Майзель, люб’язно передали П. Яснію копії матеріалів про роки навчання і роботи І. Пулюя у Віденському університеті та про захист докторської роботи І. Франка. У подарунок Віденському університету передано ряд паперових і електронних видань про Івана Пулюя, срібну монету із зображенням цього видатного діяча, випущену Національним банком України до його ювілею у цьому році.

Повернутись