ТНТУ : Новини : VІ Міжнародна наукова конференція «Воєнні конфлікти та техногенні катастрофи: історичні та психологічні наслідки»

VІ Міжнародна наукова конференція «Воєнні конфлікти та техногенні катастрофи: історичні та психологічні наслідки»

23 квітня в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя (Україна) відбулося пленарне засідання VІ Міжнародної наукової конференції «ВОЄННІ КОНФЛІКТИ ТА ТЕХНОГЕННІ КАТАСТРОФИ: історичні та психологічні наслідки», яке проходило у змішаному форматі та об’єднало науковців, експертів, представників органів влади й міжнародних інституцій.

Засідання відкрив ректор Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Микола МИТНИК, який у своєму виступі відзначив високий рівень зацікавленості наукової спільноти тематикою конференції та навів її представницькі показники. Зокрема, він наголосив, що цьогоріч конференція об’єднала 131 учасника, подано 71 тезу доповідей, а до обговорення долучилися представники 27 організацій, серед яких 8 — закордонні установи з Польщі, Франції, Чехії, США та Хорватії. Ректор підкреслив, що така широка географія учасників є свідченням актуальності проблематики та вагомості конференції як міжнародної наукової платформи. Окремо Микола МИТНИК подякував постійним учасникам конференції за багаторічну підтримку та активну участь, а також привітав нових учасників, висловивши сподівання на подальшу плідну співпрацю.

Архієпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ владика Теодор розпочав вітальні виступи спільною молитвою, надавши заходу духовного піднесення та підкресливши важливість єдності, віри й моральної підтримки у часи випробувань.

Заступник голови Тернопільської обласної військової адміністрації Роман СВИСТУН у своєму виступі звернувся до теми 40-х роковин Чорнобильської трагедії, наголосивши на її глибокому історичному та суспільному значенні. Він підкреслив, що пам’ять про ці події залишається важливим чинником формування культури безпеки, відповідальності та готовності до реагування на сучасні техногенні виклики, особливо в умовах воєнного часу.

Важливим і змістовним став виступ генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» Сергія ТАРАКАНОВА, який звернув особливу увагу на сучасні безпекові виклики, зокрема пов’язані з військовою агресією росії проти України. У своєму виступі він наголосив на безпрецедентних ризиках для об’єктів ядерної інфраструктури в умовах воєнних дій, підкреслив важливість міжнародного контролю, дотримання стандартів ядерної безпеки та недопущення використання енергетичних об’єктів як інструменту тиску.

Член конгресового комітету Америки, Почесний Консул України у місті Детройт Василь ПЕРЕЦЬ у своєму виступі підкреслив важливість сталої міжнародної підтримки України, зокрема з боку США, та наголосив на вагомій ролі української діаспори у зміцненні двосторонніх відносин, гуманітарній допомозі та адвокації інтересів України на міжнародній арені.

Голова Європейського конгресу українців Богдан РАЙЧИНЕЦЬ у своєму виступі наголосив на ключовому значенні єдності українців у світі, підкреслив важливість консолідації зусиль діаспори для підтримки України в умовах війни, а також відзначив роль міжнародних платформ у донесенні правдивої інформації про події в Україні.

Заступник Голови Ради молоді при Європейському конгресі українців, директор діаспорної організації Asociace MOST UA-CZ z.s Тарас КАТРУН акцентував увагу на зростаючій ролі молоді у процесах міжнародної взаємодії, підкреслив значення громадських ініціатив та молодіжних проєктів у зміцненні зв’язків між країнами, а також у формуванні активної громадянської позиції.

Заступник директора Центру міжнародної безпеки та партнерства факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка Олександр КУЧИК звернув увагу на необхідність глибокого науково-аналітичного супроводу безпекових процесів, підкреслив значення експертного середовища у формуванні ефективних стратегій реагування на сучасні виклики, а також важливість інтеграції українських досліджень у міжнародний безпековий дискурс.

Проректор Академії прикладних наук WSHIU у Познані Пауліна КОЛІСНІЧЕНКО відзначила високий рівень організації конференції та її актуальність у контексті сучасних європейських викликів. У своєму виступі вона наголосила на важливості міжнародної академічної співпраці, обміну досвідом між науковими установами різних країн, а також підкреслила роль психологічної стійкості суспільства як одного з ключових чинників забезпечення стабільності та безпеки в умовах кризових ситуацій.

Пленарні доповіді конференції продемонстрували високий науковий рівень, міждисциплінарність та виразну практичну спрямованість, охопивши актуальні питання безпеки, політики, енергетики, психології та суспільних трансформацій.

Змістовною та концептуально важливою стала доповідь Пауліни КОЛІСНІЧЕНКО (проректор WSHIU Академія прикладних наук, м. Познань, Польща) «Психологічна стійкість населення як ключовий фактор економічної стабільності в умовах воєнних конфліктів та техногенних катастроф», у якій авторка переконливо довела взаємозв’язок між психологічною витривалістю суспільства та його економічною стабільністю в кризових умовах.

Представник Національного університету оборони України Віталій ФЕДОРІЄНКО представив доповідь «Інформаційна модель підтримки реінтеграційних заходів звільнених оборонців України», у якій було запропоновано сучасні підходи до інформаційного супроводу процесів реінтеграції військовослужбовців, що повернулися з полону або бойових дій.

Dr hab. inż. Volodymyr HUTSAYLYUK (Wojskowa Akademia Techniczna im. Jarosława Dąbrowskiego, Polska) у доповіді «Program SAFE: kluczowa rola Polski w największym programie inwestycji obronnych UE w kontekście transformacji europejskiego przemysłu zbrojeniowego» представили ґрунтовний аналіз участі Польщі у європейських оборонних ініціативах та трансформації оборонної промисловості ЄС.

Ольга КОШАРНА (канд. хім. наук, незалежний експерт з ядерної енергетики та безпеки, Україна) у доповіді «Українська енергосистема воєнної зими 2025–2026 та АЕС» детально проаналізувала стан і виклики функціонування енергетичної системи України в умовах воєнного часу, акцентуючи увагу на ролі атомної енергетики у забезпеченні енергетичної стійкості.

Andrzej SĘK (Wydziału Nauk Społecznych Państwowa Uczelnia Zawodowa im. prof. Edwarda F. Szczepanika w Suwałkach, Polska) у доповіді «Memorandum budapesztańskie, korzyści i straty» порушив фундаментальні питання міжнародних безпекових гарантій, цивільного захисту та їхнього значення для виживання держав у кризових умовах.

Олег МЕДВЕДЄВ представив доповідь «Вплив політики другої адміністрації Трампа на перспективи членства України в НАТО», у якій було здійснено глибокий політико-аналітичний огляд міжнародних процесів і їх впливу на євроатлантичні перспективи України.

Катерина ХАННУФ (доктор філософії, Президент Асоціації «Українсько-французький інститут науки, інновацій та економічного розвитку», Париж, Франція; Запрошений експерт Департаменту глобальних комунікацій Організації Об’єднаних Націй) у доповіді «Відновлення людського капіталу після воєнних конфліктів і техногенних катастроф: від втрат до інституційних рішень» запропонувала системне бачення відновлення людського потенціалу як ключового ресурсу після кризових подій.

Соломія ХОМА у доповіді «Російські кампанії впливу, спрямовані на зрив поповнення сил оборони: виклики та протидія» детально розкрила механізми гібридного інформаційного впливу та шляхи протидії деструктивним інформаційним операціям.

Лілія ПАЦАЛЮК (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, ГО "Країна рівності і правди", Україна) у доповіді «Волонтерство як інструмент розвитку соціальної відповідальності студентів мистецьких спеціальностей» акцентувала увагу на виховному потенціалі волонтерської діяльності та її ролі у формуванні громадянської свідомості молоді.

Ярослав СТОЦЬКИЙ у доповіді «Психологія релігійних криз» глибоко розкрив духовні та психологічні аспекти переживання кризових станів, запропонувавши комплексний гуманітарний підхід до їх осмислення.

Всі доповіді відзначалися високим науковим рівнем, актуальністю та практичною значущістю, а також сприяли формуванню цілісного бачення сучасних викликів у сфері безпеки, суспільного розвитку та міжнародної співпраці.

У другий день роботи Конференції, 24 квітня, секційне засідання продовжилося змістовними та актуальними виступами, які розкрили соціально-психологічні, культурні та гуманітарні аспекти сучасних воєнних викликів.

У доповіді Петра СІВЧУКА «Військовий конфлікт як фактор кризи соціального порядку: соціально-психологічна складова» було ґрунтовно проаналізовано вплив війни на трансформацію соціальних структур і поведінкових моделей суспільства. Автор переконливо окреслив психологічні наслідки дестабілізації соціального порядку, що надало виступу глибини та актуальності.

Леся НАЗАРЕВИЧ та Роман ПЕТРИК у дослідженні «Відеоігри як інструмент культурної та лінгвістичної деколонізації в умовах російсько-української війни» представили оригінальне та сучасне бачення ролі цифрових медіа у формуванні національної ідентичності. Доповідь вирізнялася новизною підходу та міждисциплінарністю, поєднуючи гуманітарні та технологічні аспекти.

Оксана ПОТІХА у доповіді «Заходи держави та міжнародної спільноти щодо захисту і репатріації українських дітей у воєнний час» порушили надзвичайно важливу та чутливу тему. Виступ відзначався високим рівнем аналітики, акцентом на правових механізмах та міжнародній взаємодії у сфері захисту прав дітей.

Особливе емоційне та гуманітарне звучання мало повідомлення Олега ГЕРМАНА «Художня хроніка війни у творах літератури», у якому було розкрито роль літератури як засобу осмислення воєнної реальності. Доповідь вирізнялася глибиною, образністю та культурною значущістю, підкреслюючи важливість мистецтва у збереженні історичної пам’яті.

Загалом робота пленарного засідання засвідчила високий науковий рівень представлених досліджень, їх актуальність і практичну значущість, а також сприяла формуванню цілісного бачення сучасних соціальних і гуманітарних викликів.

Щиро дякуємо всім учасникам за змістовні виступи, активні дискусії та високий науковий рівень представлених досліджень. Цьогорічна конференція ще раз засвідчила важливість міждисциплінарного діалогу та міжнародної співпраці у пошуку відповідей на виклики воєнних конфліктів і техногенних катастроф.

Бажаємо вам подальших наукових здобутків, плідної співпраці та нових професійних досягнень. Сподіваємося на нові зустрічі в межах наших наступних наукових заходів. Дякуємо за участь!