1948-1952 рр. навчався в Торонтонському університеті (Канада), в авіаційному, пізніше — машино-будівельному департаментах. Закінчив першим у рейтингу з 94-ох випускників (був найкращим студентом).
1952-1953 рр. працював як консультант і зробив винахід клапана для посудини під тиском. Одержав патент, передав підприємству, яке консультував. І підприємство заробляло на тому десятки мільйонів доларів щороку.
1953-1954 рр. закінчив магістерську програму в ділянці фотоеластики з найвищими оцінками в історії університету.
Тоді був визнаний як інтелектуал року і мій портрет був поставлений в Галереї слави.
Упродовж наступних восьми років, крім своєї праці, писав рецензії на статті в наукових журналах англійською, німецькою, російською, польською та українською мовами.
Наступні три роки працював як інженер-управлінець.
1957-1958 рр. навчався по програмі МВА в Інституті менеджменту в Женеві.
З 1970 р. був професором, опісля – директором Міжнародного інституту менеджменту в Женеві, де запровадив скорочену програму МВА для вищих кадрів, включаючи семінари для членів наглядових рад найбільших міжнародних компаній.
Учасниками цієї програми були управлінці зі всіх континентів (понад 100 країн).
1975 р. захистив докторську дисертацію з ділянки андрології з дипломом доктора економічних і суспільних наук.
Працював також консультантом голів найбільших міжнародних компаній і радником Урядів кількох країн.
Робив доповіді, головував на міжнародних конференціях на всіх континентах в більш ніж 70-ти країнах світу.
1986 р. — вийшов на ранню пенсію.
У 1988 р. повернувся до України, передбачивши розпад Радянського Союзу і створення незалежної держави Україна.