Версія для друку

Шемчук Віктор Миколайович

Шемчук Віктор Миколайович

Шемчук Віктор Миколайович народився у 1937 році в селі Воронівці Теофіпольського району Хмельницької області в сім’ї колгоспників.

Після закінчення в 1957 р. Львівського технікуму залізничного транспорту його скерували на роботу в Читинську область в депо Хілок Забайкальської залізниці. Працював помічником машиніста паровоза. З 1957 по 1960 рік служив у Радянській армії.

Після звільнення в запас Віктор Миколайович переїхав у Тернопіль, де працював на різних посадах більше 30 років. Саме у Тернополі розкрились великі здібності і талант керівника та організатора великих справ, які надовго залишаться в пам’яті тернополян. Розповідаючи про свій трудовий шлях, про досягнуті значимі здобутки, Віктор Миколайович завжди підкреслює участь у цій роботі інших працівників, своїх соратників, віддаючи їм належну оцінку й шану.

В Тернополі у 1960 році він почав працювати бригадиром Тернопільського локомотивного депо, потім — майстром, старшим майстром. Особливо Віктор Миколайович пишається тим, що, працюючи в Тернопільському локомотивному депо, він одним із перших пройшов перекваліфікацію і став машиністом тепловоза, а працюючи старшим майстром, зробив значний внесок в організацію і освоєння ремонту тепловозів. Визнаною заслугою Шемчука В.М. є те, що він, працюючи в.о.головного інженера Тернопільського локомотивного депо, разом із тодішнім начальником депо Грабським М.Н. (в подальшому — начальником Львівської залізниці) та за безпосередньої участі колективу замість існуючих цехів з ремонту паровозів створили сучасні високотехнологічні цехи з ремонту тепловозів.

Необхідно відзначити, що з 1962 р., коли в Тернопільському ЗТФ ЛПІ почали навчатись студенти денної форми навчання, Тернопільське локомотивне депо стало своєрідною виробничою базою для практичної підготовки фахівців. Тут студенти вперше побачили вагранки та ознайомились із технологією формовки і литва, тут уперше побачили оригінальні металорізальні верстати, зокрема спеціальний токарний верстат для обточування колісних пар, відчули виробничу атмосферу діючого промислового підприємства.

З 1966 року Шемчук Віктор Миколайович — на партійній та державній роботі: секретар партійного комітету Тернопільського локомотивного депо, завідуючий промислово-транспортним відділом Тернопільського міськкому Компартії України, перший заступник голови виконкому Тернопільської міської ради народних депутатів, завідуючий відділом легкої, харчової промисловості та торгівлі Тернопільського міськкому Компартії України, перший секретар Тернопільського міськкому Компартії України. З 1983 р. — другий секретар Тернопільського обкому Компартії України.

У 1972 році Віктор Миколайович закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС, а у 1986 р. — Тернопільський фінансовий інститут.

Шемчук В. М. згадує, як реалізовувались проекти, до яких він мав безпосередній стосунок: створення музею в Тернопільському локомотивному депо, який набув статусу народного; поглиблення і очищення Тернопільського ставу; організація і впровадження в м.Тернополі тролейбусного транспорту; побудова підстанцій; прокладання вуличних енергетичних мереж; будівництво двох шляхопроводів (на вулицях Лозовецькій і Заводській); будівництво Палаців культури «Березіль» і бавовняно-прядильного комбінату; будівництво житлових масивів «Східний» і «Сонячний», міського стадіону; Молотківського меморіалу; Меморіалу «Вічний вогонь» у парку Слави; санаторію «Медобори»; Співочого поля; Гідропарку та ін.

Шемчука Віктора Миколайовича двічі обирали депутатом Верховної Ради України.

Особливо значним є внесок Шемчука В.М. в організацію Тернопільського приладобудівного інституту (тепер — ТНТУ ім.І.Пулюя), його становлення і розвиток. За його сприяння Міністерством приладобудування засобів автоматизації і систем керування СРСР виділено значні кошти на будівництво головного корпусу і проведення наукових дослідженнь. У 2001 році за особистий великий вклад в розбудову і розвиток університету Віктору Миколайовичу присвоєно звання Почесного професора.

12 листопада 2013 року